Ми дізналися, що, на жаль, зазвичай на одному пристрої навіть тої самої моделі можуть відображатися різні кольори. Проте на практиці необхідно, щоб усі пристрої відтворювали однакові кольори. Здатність точно відтворювати кольори на різних пристроях і носіях — це велика проблема...
Отже, що можна досягти, застосувавши «керування кольором»? Коротше кажучи, ви можете очікувати однакове зображення на різних пристроях і носіях інформації, як показано на рисунку 1. Усі пристрої, включно з пристроями введення, як-от сканери та камери, а також вихідними пристроями, наприклад, монітори, проектори та принтери, відтворюватимуть однаковий колір. Щоб досягти цього, необхідно зрозуміти діапазон кольорів, які може відтворити певний пристрій або середовище. Діапазон кольорів називається палітрою.
Концепція керування кольорами
Рисунок 1. Однаковий вигляд кольорів на різних пристроях і носіях.
Рисунок 2-1. Палітра кольорів у 2D.
Рисунок 2-2. Палітра кольорів у 3D.
Палітра кольорів зазвичай має вигляд 2D-діаграми, як показано на рисунку 2(а). Напівкругла форма представляє всі кольори, які людина може сприймати, а замкнута область у її середині — усі кольори, які може відтворювати пристрій або середовище. Насправді кольори мають відображатись у форматі 3D, тому що нам потрібно використовувати значення XYZ, щоб описати певний колір. Повну палітру кольорів необхідно зобразити в 3D, як показано на рисунку 2(б). Оскільки малювати в 3D нелегко навіть із використанням найновіших комп’ютерних інструментів, усе ще широко використовується 2D-діаграма палітри кольорів. Недоліком є те, що на 2D-діаграмі відсутня інформація щодо освітлення кольору. Отже, якщо в одному місці показано два кольори, вони не обов’язково однакові. Вони просто можуть мати той самий відтінок, але один із них світліший, а інший темніший.
Щоб два пристрої однаково передавали кольори, необхідно точно зіставити або перетворити два типи палітри кольорів. Якщо цього не зробити, це може призвести до ситуації, показаної на рисунку 3, яка часто виникає без застосування керування кольорами. Існує багато алгоритмів зіставлення або перетворення типів палітри кольорів, але ми не обговорюватимемо їх докладно. Зараз ми поговоримо про концепцію керування кольорами та її загальний робочий процес. Важливіше зрозуміти, який інструмент може допомогти керувати кольорами.
Кольори без застосування керування
Рисунок 3. Приклад кольорів без застосування керування
Виконати перетворення або зіставлення двох типів (або пристроїв) палітри кольорів дуже просто — налаштуйте перетворення між двома пристроями, і все готово. Проте що трапляється, якщо пристроїв більше двох? Ми все ще можемо налаштувати перетворення між кожною парою пристроїв, але ця складна мережа, показана на рисунку 4, може заплутати. Набагато легше, коли кожен пристрій знає, як виконати перетворення на стандартний колірний простір і як перетворити його назад зі стандартного кольорового простору (рисунок 5). Застосовуючи це поняття, ми можемо виконувати перетворення з одного пристрою на будь-які інші, використовуючи лише два процеси.
Залежне від пристрою перетворення
Рисунок 4. Залежне від пристрою перетворення
Рисунок 5. Незалежне від пристрою перетворення
Проте як має виглядати стандартний колірний простір? І хто повинен визначити специфікацію стандартного колірного простору? На щастя, ICC це охоплює. ICC — це Міжнародний консорціум із кольорів, створений у 1993 році вісьмома промисловими виробниками. Мета ICC полягає в створенні, просуванні та заохоченні стандартизації та розвитку відкритої, комерційно нейтральної, міжплатформенної системи керування кольором архітектури та компонентів. Результатом є специфікація профілю ICC. Профіль ICC — це ключ до успішного виконання робочого процесу керування кольорами з відкритим кодом. Він містить інформацію, яка стосується характеристики пристрою, а також перетворення та зворотного перетворення з пристрою на стандартний колірний простір, який називається простором з’єднання профілю (PCS) у перетворенні кольорів ICC. Перетворення кольору ICC показано на рисунку 6.
Робочий процес ICC
Рисунок 6. Перетворення кольору ICC
Проте як можна використовувати трансформацію кольорів ICC на практиці? Давайте подивимося на приклад на рисунку 7. Коли користувач сканує колір, сканер зчитує його як (R, G, B) = (42, 82, 171). Якщо користувач хоче надрукувати той самий колір, що й відсканований, робочий процес ICC спочатку перетворить сканований колір на (L*, a*, b*) = (61, 11, 43) у просторі з’єднання профілю, використовуючи профіль ICC сканера. Тоді, використовуючи профіль ICC принтера, (L*, a*, b*) = (61, 11, 43) перетворюється на (C, M, Y, K) = (57, 20, 0, 0). Порівнюючи (R, G, B) = (42, 82, 171) зі сканера і (C, M, Y, K) = (57, 20, 0, 0) з принтера, користувач побачить, що кольори дуже схожі. Це ілюструє загальний робочий процес ICC.
Робочий процес ICC
Рисунок 7. Приклад робочого процесу ICC
У цій статті ми обговорили концепцію керування кольором і її мету — забезпечення відповідності відтінків кольорів на різних пристроях. Ми також говорили про палітру кольорів і про те, як налаштувати перетворення між двома або більше пристроями. Нарешті, ми представили ICC та його профіль, а також, як використовувати ICC на практиці. У наступній статті ми поговоримо про те, хто дійсно має використовувати робочий процес ICC та як це зробити.
