Частою помилкою є очікування, що всі електронні пристрої мають відображати кольори однаково, особливо на пристроях однієї марки та моделі. Проте часто це не так. Ви зрозуміли, що насправді призводить до того, що зображення виглядає по-іншому?
Частою помилкою є очікування, що всі електронні пристрої мають відображати кольори однаково, особливо на пристроях однієї марки та моделі. Проте часто це не так. Це видно завдяки простому експерименту: коли ви виведете одне й те саме зображення на двох моніторах поруч, у 95 % випадків зображення не будуть схожі, і ви, імовірно, опинитесь у ситуації, як на малюнку 1. Монітори не мають бути однаковими, але для ілюстрації ми використовували чотири однакові зображення.
Різні кольори на однакових пристроях
Рисунок 1. Різні кольори на пристроях однакового типу
З цим явищем також можна зіткнутися під час придбання нового телевізора. Більшість людей ідуть у великий магазин електроніки та вибирають пристрій на основі зображення на екрані. Тоді ви виберете той, який має найвищу якість кольорів або зображення (або ціну). Неважко візуально побачити, що кожний виробник намагається покращити зображення дисплеїв, щоб ви отримали, на їхню думку, найкращу якість відображення. Той самий принцип стосується моніторів, проекторів, принтерів і багатьох інших пристроїв. Незважаючи на зображення, що надходить з одного джерела (трансляція в магазині або вбудований файл у телевізорі), ви зрозуміли, що насправді призводить до того, що зображення виглядає інакше?
Крім того, що виробник або магазин налаштовують параметри кольору, існує ще дві основні причини, чому кольори на різних пристроях виглядають зовсім інакше. Перша причина полягає в тому, що теорія змішування кольорів для кожного виду пристроїв відрізняється, друга — головним чином виникає за рахунок масового виробництва.
Малюнок 2: (а) Змішування кольорів на основі колірного простору RGB. / (б) Змішування кольорів на основі барвників CMY.
По-перше, ми поговоримо про теорію змішування кольорів. Існує два способи змішування кольорів. В одному використовується кольорове світло, а в іншому — барвники. На малюнку 2а показано змішування кольорів на основі червоного, зеленого та синього світла, а на малюнку 2б показано використання блакитних, пурпурових і жовтих фарб. На малюнку 2а під час змішування червоного, зеленого та синього світла ви побачите білий колір. Якщо додати червоне та зелене світло, ви побачите жовте, тоді як додавання червоного та синього утворить пурпуровий колір.
Говорячи про кольорові схеми, ми часто називаємо блакитний, пурпуровий і жовтий (мал. 2б) «основними кольорами», а червоний, зелений і синій (мал. 2а) — «вторинними». Оскільки кольори утворюються у процесі вилучення відбиття білого кольору з носія з використанням світлового фільтра, цей спосіб змішування кольорів називається «субтрактивним». І навпаки, оскільки білий колір можна отримати, додавши червоне, зелене та синє світло, ми називаємо цей метод «адитивним змішуванням кольорів».
Різниця полягає в тому, що якщо ми хочемо використати барвники або фарби для створення кольорів за допомогою «адитивного змішування кольорів», ми повинні застосовувати барвники або фарби на носіях, наприклад, на папері або полотні. Уявімо, що білий колір на малюнку 2б нанесено на папір або полотно. На цих поверхнях під час змішування блакитного та пурпурового барвників ви побачите синій колір; тоді як змішування пурпурової та жовтої фарб утворює червоний колір. Коли ви змішаєте всі три фарби (блакитну, пурпурову та жовту), то в теорії отримаєте чорний колір.
Рисунок 3. Система адитивного кольору
Рисунок 4. Система субтрактивного кольору
Коли ми відтворюємо зображення цифровим способом, наприклад, на моніторах або проекторах, часто застосовується метод «адитивного змішування кольорів», як показано на малюнку 3. Під час відтворення друкованих зображень використовується метод «субтрактивного змішування кольорів», як показано на малюнку 4. Неважко помітити, що вторинні кольори адитивної та субтрактивної систем кольорів прямо протилежні. Те ж саме стосується створення білого та чорного кольорів в обох системах. Тому ми могли б сподіватися, що кольори, створені моніторами або проекторами, відрізнятимуться від кольорів на друкованих носіях через різницю в методі змішування.
Друга причина, через яку ми бачимо відмінність у кольорах на різних пристроях, пов’язана з відхиленнями в умовах масового виробництва. Існують різні методи отримання цих кольорів. На малюнку 5 ми пояснимо на прикладі звичайного монітора.
Рисунок 5. Основні компоненти РК-панелі
На малюнку 5 показано основні компоненти всередині дисплея монітора. Під час створення одного дисплея застосовуються принаймні 10 різних шарів компонентів. Основні компоненти, які найбільше впливатимуть на кольори, наведено нижче.
1. Підсвічування
2. Поляризатор
3. TFT-підкладка
4. Рідкий кристал (LC)
5. Масив кольорових фільтрів
6. Субстрат кольорових фільтрів
Через матеріали та виробничий процес ви можете очікувати незначних відмінностей у методах масового виробництва кожного шару компонентів. Відхилення зазвичай становить приблизно 5 % для кожного компонента. Це гарантує швидке виробництво з обґрунтованою вартістю. Скажімо, ми посилили варіант контролю якості до 2 % для кожного компонента. За умов використання 10 шарів компонентів відмінність панелей може легко становити 15~20 %. Тому, коли фабрика безпосередньо використовує панелі без будь-якого налаштування та калібрування, кольори, безумовно, сильно відрізнятимуться на пристроях. Це типовий випадок для моніторів, проекторів, телевізорів і навіть принтерів.
З цієї статті ми дізналися, що є три причини, через які кольори на різних пристроях виглядають по-різному. Перша — це те, що кожен виробник має свій власний баланс кольорів. Друга причина полягає в тому, що основна теорія змішування кольорів відрізняється для різних носіїв. Остання причина полягає у відхиленнях за умов масового виробництва. Тепер, коли ми визначили конкретні причини цього явища, у наступній статті ми обговоримо, що можна зробити, щоб кольори однаково виглядали на різних пристроях.
